| Chapter 118 |
1 | ¶ Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
|
2 | Нехай скаже ізраїль, бо навіки Його милосердя!
|
3 | Нехай скаже дім Ааронів, бо навіки Його милосердя!
|
4 | Нехай скажуть ті, хто боїться Господа, бо навіки Його милосердя!
|
5 | У тісноті я кликав до Господа, і простором озвався до мене Господь!
|
6 | Зо мною Господь не боюся нікого, що зробить людина мені?
|
7 | Господь серед тих, що мені помагають, і побачу загибіль своїх ненависників.
|
8 | Краще вдаватись до Господа, ніж надіятися на людину,
|
9 | краще вдаватись до Господа, ніж надіятися на вельможних!
|
10 | Всі народи мене оточили, я ж Господнім ім'ям їх понищив!
|
11 | Оточили мене й обступили мене, я ж Господнім ім'ям їх понищив!
|
12 | Оточили мене немов бджоли, та погасли вони, як терновий огонь, я бо Господнім ім'ям їх понищив!
|
13 | Дошкульно попхнув ти мене на падіння, та Господь спас мене!
|
14 | Господь моя сила та пісня, і став Він спасінням мені!
|
15 | Голос співу й спасіння в наметах між праведників: Господня правиця виконує чуда!
|
16 | Правиця Господня підноситься, правиця Господня виконує чуда!
|
17 | Не помру, але житиму, і буду звіщати про чини Господні!
|
18 | Покарати мене покарав був Господь, та смерти мені не завдав.
|
19 | ¶ Відчиніте мені брами правди, я ними ввійду, буду славити Господа!
|
20 | Це брама Господня, праведники в неї входять.
|
21 | Я буду хвалити Тебе, бо озвався до мене, і став Ти спасінням мені!
|
22 | Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем,
|
23 | від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!
|
24 | Це день, що його створив Господь, радіймо та тішмося в нім!
|
25 | Просимо, Господи, спаси! Просимо, Господи, пощасти!
|
26 | Благословен, хто гряде у Господнє ім'я! Благословляємо вас із Господнього дому!
|
27 | Господь Бог, і засяяв Він нам. Прив'яжіте святковую жертву шнурами аж до наріжників жертівника!
|
28 | Ти мій Бог, і я буду Тебе прославляти, мій Боже, я буду Тебе величати!
|
29 | Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
|