| Chapter 77 |
1 | ¶ Для дириґетна хору. Псалом Асафів. (77-2) Мій голос до Бога, й я кликати буду, мій голос до Бога, й почує мене!
|
2 | (77-3) В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя витягнена вночі й не зомліє, не хоче душа моя бути потішена:
|
3 | (77-4) згадаю про Бога й зідхаю, розважаю й мій дух омліває! Села.
|
4 | (77-5) Ти держиш повіки очей моїх, я побитий і не говорю...
|
5 | (77-6) Пригадую я про дні давні, про роки відвічні,
|
6 | (77-7) свою пісню вночі я пригадую, говорю з своїм серцем, а мій дух розважає:
|
7 | (77-8) Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподобає?
|
8 | (77-9) Чи навіки спинилася милість Його? Чи скінчилося слово Його в рід і рід?
|
9 | (77-10) Чи Бог милувати позабув? Чи гнівом замкнув Він Своє милосердя? Села.
|
10 | (77-11) і промовив був я: То страждання моє переміна правиці Всевишнього.
|
11 | ¶ (77-12) Пригадаю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю віддавна,
|
12 | (77-13) і буду я думати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої оповім!
|
13 | (77-14) Боже, святая дорога Твоя, котрий бог великий, як Бог наш?
|
14 | (77-15) Ти Той Бог, що чуда вчиняє, Ти виявив силу Свою між народами,
|
15 | (77-16) Ти визволив люд Свій раменом, синів Якова й Йосипа! Села.
|
16 | (77-17) Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили води й тремтіли, затряслися й безодні.
|
17 | (77-18) Лилася струмком вода з хмар, тучі видали грім, також там і сям Твої стріли літали.
|
18 | (77-19) Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки освітили вселенну, тремтіла й тряслася земля!
|
19 | (77-20) Через море дорога Твоя, а стежка Твоя через води великі, і не видно було Твоїх стіп.
|
20 | (77-21) Ти провадив народ Свій, немов ту отару, рукою Мойсея та Аарона.
|