Ukrainian Bible

2 Kings 18

2 Kings

Return to Index

Chapter 19

1

 

 ¶ І сталося, як почув це цар Єзекія, то роздер свої шати та накрився веретою, і ввійшов до Господнього дому. 

 

 


2

 

 І послав він Еліякима, начальника палати, і писаря Шевну, та старших із священиків, покритих веретами, до пророка Ісаї, Амосового сина. 

 

 


3

 

 І сказали вони до нього: Так сказав Єзекія: Цей день це день горя й картання та наруги! Бо підійшли діти аж до виходу утроби, та немає сили породити! 

 

 


4

 

 Може почує Господь, Бог твій, всі слова великого чашника, що його послав асирійський цар, пан його, на образу Живого Бога, і Господь, Бог твій, покарає за слова, які чув, а ти принесеш молитву за рештку, що ще знаходиться. 

 

 


5

 

 І прийшли раби царя Єзекії до Ісаї. 

 

 


6

 

 І сказав їм Ісая: Так скажете вашому панові: Так сказав Господь: Не бійся тих слів, що почув ти, якими ображали Мене слуги асирійського царя! 

 

 


7

 

 Ось Я дам в нього духа, і він почує звістку, і вернеться до свого краю. І Я вражу його мечем у його краї. 

 

 


8

 

 ¶ І вернувся великий чашник, і знайшов асирійського царя, що воював проти Лівни, бо почув, що той рушив із Лахішу. 

 

 


9

 

 А коли він почув про Тіргаку, царя етіопського, таке: Ось він вийшов воювати з тобою! то вернувся, і послав послів до Єзекії, говорячи: 

 

 


10

 

 Так скажете до Єзекії, Юдиного царя, говорячи: Нехай не зводить тебе Бог твій, що ти надієшся на Нього, кажучи: Не буде даний Єрусалим у руку асирійського царя. 

 

 


11

 

 Ось ти чув, що зробили асирійські царі всім краям, щоб учинити їх закляттям, а ти будеш урятований? 

 

 


12

 

 Чи врятували їх боги тих народів, яких понищили батьки мої: Гозана, і Харана, і Рецефа, і синів Едена, що в Телассарі? 

 

 


13

 

 Де він, цар Гамату, і цар Арпаду, і цар міста Сефарваїму, Гени та Івви? 

 

 


14

 

 І взяв Єзекія ті листи з руки послів, і прочитав їх, і ввійшов у Господній дім. І Єзекія розгорнув одного листа перед Господнім лицем. 

 

 


15

 

 І Єзекія молився перед Господнім лицем і сказав: Господи, Боже Ізраїлів, що сидиш на херувимах! Ти Той єдиний Бог для всіх царств землі, Ти створив небеса та землю! 

 

 


16

 

 Нахили, Господи, ухо Своє та й почуй! Відкрий, Господи, очі Свої та й побач, і почуй слова Санхеріва, що прислав ображати Живого Бога! 

 

 


17

 

 Справді, Господи, асирійські царі попустошили ті народи та їхній край. 

 

 


18

 

 І кинули вони їхніх богів на огонь, бо не боги вони, а тільки чин людських рук, дерево та камінь, і понищили їх. 

 

 


19

 

 А тепер, Господи, Боже наш, спаси нас від руки його, і нехай знають усі царства землі, що Ти Господь, Бог єдиний! 

 

 


20

 

 ¶ І послав Ісая, Амосів син, до Єзекії, говорячи: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я почув те, про що ти молився до Мене, про Санхеріва, царя асирійського. 

 

 


21

 

 Ось те слово, яке Господь говорив про нього: Гордує тобою, сміється із тебе дівиця, сіонська дочка, вслід тобі головою хитає дочка Єрусалиму! 

 

 


22

 

 Кого лаяв ти та ображав, і на кого повищив ти голос та вгору підніс свої очі? На Святого Ізраїлевого! 

 

 


23

 

 Через послів своїх Господа ти ображав та казав: Із безліччю своїх колесниць я вийшов на гори високі, на боки Ливану, і позрубую кедри високі його, добірні його кипариси, і вийду аж на вершок його на нічліг, у гущину його саду. 

 

 


24

 

 Я копаю та п'ю чужу воду, і стопою своєї ноги повисушую я всі єгипетські ріки! 

 

 


25

 

 Хіба ти не чув, що віддавна зробив Я оце, що за днів стародавніх Я це був створив? Тепер же спровадив Я це, що ти нищиш міста поукріплювані, на купу румовищ обертаєш їх... 

 

 


26

 

 А мешканці їхні безсилі, настрашені та побентежені. Вони стали, як зілля оте польове, мов трава зеленіюча, як трава на дахах, як попалене збіжжя, яке не доспіло... 

 

 


27

 

 І сидіння твоє, і твій вихід та вхід твій Я знаю, і твоє проти Мене обурення. 

 

 


28

 

 За твоє проти Мене обурення, що гординя твоя надійшла до ушей Моїх, то на ніздрі твої Я сережку привішу, а вудило Моє в твої уста, і тебе поверну Я тією дорогою, якою прийшов ти! 

 

 


29

 

 А оце тобі знак: їжте цього року збіжжя самосійне, а другого року саморосле, а третього року сійте та жніть, і садіть виноградники, та й їжте їх плід. 

 

 


30

 

 А врятоване Юдиного дому, що лишилося, пустить коріння додолу, і свого плода дасть угору. 

 

 


31

 

 Бо з Єрусалиму вийде позостале, а рештки від гори Сіону. Ревність Господа Саваота зробить це! 

 

 


32

 

 Тому так сказав Господь про асирійського царя: Він не ввійде до міста оцього, і туди він не кине стріли, і щитом її не попередить, і вала на нього не висипле! 

 

 


33

 

 Якою дорогою прийде, то нею повернеться, у місто ж оце він не ввійде, говорить Господь! 

 

 


34

 

 І це місто Я обороню на спасіння його ради Себе та ради Давида, Мойого раба! 

 

 


35

 

 ¶ І сталося тієї ночі, і вийшов Ангол Господній, і забив в асирійському таборі сто й вісімдесят і п'ять тисяч. І повставали вони рано вранці, аж ось усі мертві трупи!... 

 

 


36

 

 А Санхерів, асирійський цар, рушив та й пішов, і вернувся й осівся в Ніневії. 

 

 


37

 

 І сталося, коли він молився в домі Нісроха, свого бога, то Адраммелех та Шар'ецер убили його мечем, а самі втекли до краю Арарат. А замість нього зацарював син його Есар-Хаддон. 

 

 


2 Kings 20

 

 

 

 

HTMLBible Software - Public Domain Software by johnhurt.com

 


Other Items are Available At These Sites: